|
Наша кнопка |
|
|
|
|
|
Статистика |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів 0 |
|
|
|
| | |
| Високий симпатичний юнак з оригінальною зачіскою… Оце ніби й увесь опис. Плюс, звичайно, щира ще дещо дитяча посмішка, глибокий погляд, бездоганна вихованість і тактовність, словом, все те, що має бути притаманне кожній молодій людині. Спілкування з ним – насолода, і мене не покидає відчуття, що я спілкувалася з генієм, що ще раз підкреслює філософську почуту десь думку: «усе геніальне – просте». Одинадцятикласник Богдан Прищенко – гордість не лише Новороздільської ЗШ №3, а й цілого Нового Роздолу. Та й області… Друге місце на Всеукраїнській учнівській олімпіаді з інформатики. Такого успіху у нашому місті не було з часу заснування тут першої школи.
А додати ще – Богдан входить в десятку кращих школярів України і в 200 кращих школярів світу (!) за рейтингом у першості світу серед школярів зі швидкісного спортивного програмування, яку проводить Topcoder. Попрохала детальніше роз’яснити, що ж означає оце його наразі основне захоплення – швидкісне спортивне програмування, усвідомлюючи, що наших знань бодай уявити замало. Суть же у розв’язуванні прикладних задач, які знаходять своє практичне застосування в реальному житті, і розв’язок буває різний, в залежності від конкретних умов. Розв’язування таких-от задач для Богдана – це не лише розумове навантаження, це йому приносить задоволення: міні-завдання – одна-дві задачі в день. Його власний рекорд – півтори тисячі розв’язаних задач від лютого 2009 року, тобто за рік і кілька місяців. Зрештою, це і було основою його підготовки до Всеукраїнської олімпіади – через мережу Інтернет. Богдан не розділив моєї думки про свою геніальність – знічено посміхнувшись, зауважив: «геніальність – це коли на межі людських можливостей, а друге місце на Всеукраїнській олімпіаді не є найвищий щабель: звісно, непогано, але ж інші знають більше за мене». У цьому учень повністю підтримує думку свого наставника та хорошого знайомого, колишнього студента Львівського університету, Василя Білецького, який у складі команди ЛНУ здобув золоту медаль першості світу по спортивному програмуванню серед студентів декілька років тому. Завжди вдосконалюватися, не зупиняючись на досягнутому – це суть самоосвіти найталановитішого учня Нового Роздолу. І для цього він постійно працює. Математикою займався з дитинства, з 3 років вільно читав, завдяки феноменальній пам’яті запам’ятовуючи безліч фактів, з класу 5 зацікавився інформатикою – і вже у 8 класі посів третє місце на обласній олімпіаді з цього предмету. Власне, Богдан багато чим завдячує і вчителю інформатики І. В. Баскакову, з яким розпочинав навчання з інформатики. Ігор Валентинович підтримує свого учня, цікавиться новинками. Уже другий рік Новороздільська ЗШ №3 є школою з поглибленим вивченням інформатики, де цей предмет учні вивчають з 2 класу, а з 8 – поглиблено. Тут два кабінети інформатики, по праву визнані найкращими в місті. Під перший свого часу переробили приміщення, де був дах. Одинадцятикласник високо цінує і рівень педагогічної майстерності вчителів своєї школи. Адже здобутки у нього були не лише в галузі математики й інформатики. 2006 рік: Богдан – переможець обласної олімпіади з математики, призер обласного етапу конкурсу з української мови ім. П. Яцика, володар сертифікатів з відмінним результатом Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру-2006» і Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня-2006». 2008 рік – переможець конкурсу екологічних проектів у рамках обласної олімпіади з біології. У освітянську Книгу пошани її автор, зав. методкабінетом відділу освіти О. М. Деркач у 2008 році вписує: «Два роки поспіль зберігає лідерство серед обдарованої молоді учень 10 класу ЗШ №3 Прищенко Богдан». 2009 рік – п’ять перших місць у міському етапі учнівських олімпіад, і не лише математичного профілю, а також з географії, правознавства. Про що б не заводили мову – медицину, біологію, політику, літературу, спорт, моду – з Богданом цікаво розмовляти про все. Це стверджує у ході нашої розмови і класний керівник Л. С. Борняк. «Чи є якась тема, тобі незнайома?» - «Якщо незнайома, значить, я не знаю про її існування». Своїми знаннями юнак ділиться з усіма. Свого часу, переважно у середніх класах, міг дискутувати з вчителями з приводу певних фактів, доказуючи свою правоту принесеною книгою чи іншим офіційним посиланням. Зараз серед запланованого – статті до Вікіпедії, електронної енциклопедії. На запитання «для чого це тобі?» чую виважену і зовсім не пафосну відповідь істинного патріота: «наша, україномовна Вікіпедія повинна бути і цікавою, і інформативно багатою, тому й поповнюю її новими статтями, і ті, що є, намагаюсь поправити, доповнити при потребі, оптимізувати». Для прикладу наводить каталонську Вікіпедію: активність каталонців, народу, який навіть не має власної держави, у декілька раз вища від української. Словом, патріотичні погляди хлопця цілком сформовані, тому й бажає навчатися саме у Львівському університеті, а не столичному, от лише ще не вирішив з вибором факультету – інформатика чи прикладна математика. Переріс, як вважає Богдан, і підліткове бажання бути таким як всі, усвідомивши своє місце в житті, тому уміє чітко відмежовуватись від непотрібного і некорисного. З одягу, приміром, обирає те, в чому комфортно почувається, думка оточуючих для нього не є профілюючою, окрім, звичайно, порад рідних, має свої чіткі погляди і на освіту, і на політичні події, і на відпочинок. Вважає, що більш важливим є те, що робить конкретно кожна людина, її внутрішня культура, а не рішення частки політичної верхівки, тому й покладатися на неї особливо не потрібно. Перевагу надає активному відпочинку, особливо захоплюється баскетболом, хоча до спорту шлях був нелегкий: змалечку Богдан часто хворів (хвороба у нього рідкісна, схоже, природа у всьому цього хлопця створила унікальним). Хлопець абсолютно не подібний на комп’ютерного генія, образ якого нам насаджують з телепередач: не сидить по ночах за монітором комп’ютера, гарячково натискаючи клавіші у пошуках заповітного коду. Ні, навпаки, взяв собі за звичку щоранку бігати, і знайшов чимало однодумців на біговій доріжці. Виконує домашні завдання, бо вважає, що школа дає все для успішного старту. Дивиться і телевізор, переважно освітні передачі. Влітку часто буває у бабусі в селі, допомагаючи по господарству. Цікавиться і художньою літературою. Тут, як кажуть, вбиває два зайці: захопився спортивним набором тексту – набирає книгу, одночасно її читаючи. Рекорд Богдана – 400 знаків (!) за хвилину. Друзі у нього є і в класі, і у місті, багато однодумців – знову ж таки в Інтернеті, тато – порадник з вищої математики, мама – намагається привчити до порядку. Хлопець, як сам стверджує, має любов до творчого хаосу і певної забудькуватості в дрібницях, що йому абсолютно не заважає сягати вершин у великому. Не дає собі поблажок лише в одному – щоденній самоосвіті, і Інтернет для цього, вважає, найкращий спосіб.
Наше місто всіляко відзначає культурні і спортивні досягнення, тоді як надзвичайний науковий потенціал юного генія залишається десь поза увагою загалу. А інвестиції у розум, як і меценатська підтримка – це ж і є найцінніше вкладення у майбутнє. Було б логічно відзначити призера Всеукраїнської олімпіади якоюсь іменною стипендією чи цінним призом ( і ноутбук був би найдоречнішим дарунком). Місто має чим гордитися, місто має майбутнє завдяки таким талановитим учням.
Вісник Розділля Газета №16(2010)
| |
| | |
|
|